Щодня в мас-медіа з‘являється інформація про спалах лихоманки “Ебола”, яка почалася у березні ц.р. і не має рівних в історії. br br У Сьєрра-Леоне, Гвінеї та Ліберії від неї померли тисячі людей. Часто інформація, яка подається про Еболу, є неповною чи суперечливою. br br Щоб дізнатися більше про цю недугу, кореспондент Євроньюз зустрівся з провідним спеціалістом Інституту Пастера у Парижі Жаном-Клодом Манюґерра. Група вчених під його керівництвом розробила тест, який дає змогу швидко виявити присутність Еболи в організмі. br br “Йдеться про недугу, причиною якої є вірус, що має назву “Ебола”. Ця хвороба починається раптово: різко підіймається температура, немов під час грипу, а тоді – блискавичний сильний біль у горлі та всьому тілі. З‘являються й інші симптоми, які не мають нічого схожого з грипом: блювання, а тоді діарея. В окремих випадках це супроводжується кровотечею, проте не завжди. br Недуга передається шляхом реального фізичного контакту, проте все відбувається не так, як у випадку грипу, кору, чи (раніше) віспи, коли вірус поширюється повітряно-крапельним шляхом. У даному випадку потрібно мати справді реальний контакт з хворою особою, із зараженими біологічними рідинами. Чимало розмов було про піт: це не виключено, проте особливої небезпеки немає, якщо в поті відсутня кров. У цьому випадку кількість вірусу дуже незначна, і, отже, небезпека зараження – теж незначна. Отже, потискаючи комусь руку, не можна підхопити вірус”, – розповідає Жан-Клод Манюґерра. br br Клаудіо Рокко, Євроньюз:br “А якою є ситуація в Європі?”br br Жан-Клод Манюґерра:br “У Європі ситуація – дещо інша. Цей вид вірусу атакує передусім фізично ослаблених людей, тому від нього страждають країни, де зле розвинута або практично відсутня система охорони здоров‘я. br В окремих випдках, вірус, звісно, може переноситися, проте епідемія є малоймовірною, оскільки, на відміну від грипу, він не є заразним, допоки не наступила хвороба. br Ізоляція хворих і ретельне обстеження осіб, які перебували в контакті з ними, – ось ті заходи, які дають змогу розірвати ланцюг епідемії. Це нескладно, якщо кількість випадків захворювання – незначна, як от у Європі. І, навпаки, – значно важче, якщо хворих – багато”. br br Клаудіо Рокко, Євроньюз:br “Деякі люди бояться подорожувати літаком у зв‘язку з Еболою. Наскільки це виправдано?”br br Жан-Клод Манюґерра:br “Наскільки мені відомо, не було жодного випадку зараження під час подорожі в літаках. Літак – це середовище, доволі неприязне до вірусів. Отже, можна літати літаками без жодного ризику, принаймні, в тому, що стосується Еболи”. br br Важається, що першими носіями хвороби були фруктові кажани. А як щодо домашніх тварин (собак, котів тощо), вони можуть бути носіями вірусу?br br “Це питання маловивчене. Отже, не можна виключити цієї можливості. Щоправда, 2005 було проведено дослідження: під час епідемії в Габоні у деяких собак виявлено антитіла. Коли вони зіткнулися з вірусом, хвороба у них не розвинулась. Вірогідно, вони не були носіями”, – каже з цього приводу Жан-Клод Манюґерра. br br Клаудіо Рокко, Євроньюз:br “Давайте поговоримо про вакцину. Наскільки просунулись дослідження в цій царині?”br br Жан-Клод Манюґерра:br “На мою думку, перші клінічні дослідження розпочнуться наступного року. Досліди проводитимуться на мавпах: вони є дуже гарною моделлю, оскільки навіть чутливіші за людину. Отже, якщо вакцина виявиться ефективною для мавп, вона буде ефективною і для людини. У будь-якому разі, досліди з людиною почнуться не раніше, аніж наступного року”.br br Клаудіо Рокко, Євроньюз:br “Якою є роль фармацевтичної промисловості? Кажуть, їй наразі немає чим похвалитись...”br br Жан-Клод Манюґерра:br “На мою думку, тепер фармацевтична промисловість вийде на перший план. Досі у системі державної охорони здоров‘я Ебола не мала пріоритетів. Слід зазначити, що, починаючи з 1976 року, від цієї хвороби померло приблизно 2 тисячі людей (для порівняння: від СНІДу 2012 року померло понад півтора мільйона людей, від туберкульозу – понад мільйон...) Від Еболи померло менше людей, ніж від сезонного грипу. Оскільки пацієнтів небагато, проводити дослідження доволі важко. Справа ускладнюється ще й тим, що дуже мало лабораторій мають все необхідне, щоб працювати над цим питанням”.