Ніколае Чаушеску колись керував Румунією залізною правицею, і його час при владі, здавалося, не скінчиться ніколи. Культ особи, маніпуляції з західними кредитами, репресивний стиль правління, чи не найжорстокіший в усьому Варшавському блоці, поступово призвели до того, що румунам урвався терпець.br br Більшість населення жила у злиднях, тоді як Чаушеску та його дружина оточили себе небаченою розкішшю у країні, біднішою за яку в Європі була тільки Албанія.br br 25 років тому, 16 грудня 1989 року мешканці міста Тімішоара виступили з протестом проти арешту священника, який захищав угорську меншину.br br З місцевого протесту акція швидко переросла у загальнонаціональну. Тисячі демонстрантів зібралися під ЦК компартії Румунії у Бухаресті. Революцію вже неможливо було спинити. br br Чаушеску спочатку називав своїх критиків зрадниками, потім разом з дружиною Єленою втік зі столиці у вертольоті, але його перехопили військові, що на тому етапі припинили йому підпорядковуватися. br br У результаті короткого судового процесу над подружжям їх визнали винними у геноциді і саботажі румунської економіки. Покаранням стала страта. br br Ніколае та Єлену Чаушеску розстріляли 25 грудня 1989 року. br br Пізніше багато хто критикував блискавичні темпи суду над Чаушеску, мовляв, це слід було зробити у демократичніший спосіб. Ніколае і Єлена були останніми двома людьми, яким винесли смертний вирок у Румунії перед тим, як 1990 року найвищу міру покарання скасували.